- дворянський
- -а, -е.Прикм. до дворянин і дворянство.••
Дворя́нське зібра́ння — орган дворянського станового самоуправління Російської імперії.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Дворя́нське зібра́ння — орган дворянського станового самоуправління Російської імперії.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дворянський — [двор’а/н с кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і … Орфоепічний словник української мови
дворянський — прикметник … Орфографічний словник української мови
буржуазно-дворянський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Хаустов, Павел Прокофьевич — Павел Прокофьевич Хаустов Основные сведения Гражданство … Википедия
барон — а, ч. Дворянський титул, нижчий за графський; особа, що носить цей титул … Український тлумачний словник
баронет — а, ч. Спадковий дворянський титул в Англії … Український тлумачний словник
благородний — а, е. 1) Який відзначається високими моральними якостями; чесний, порядний. || Власт. такій людині. 2) Породжений високою метою, пройнятий високим поривом, ідеєю і т. ін. 3) Який відзначається дуже гарними рисами, якостями. 4) заст.… … Український тлумачний словник
віконт — а, ч. Дворянський титул, середній між бароном і графом у Франції, Англії та деяких інших країнах, а також особа, якій надавався цей титул … Український тлумачний словник
граф — I а, ч. У Західній Європі та дореволюційній Росії – дворянський титул (середній між князем і бароном), а також особа, що має цей титул. II а, ч. 1) Математична система об єктів довільної природи і зв язок, що сполучають будь які пари цих об єктів … Український тлумачний словник
лорд — а, ч. 1) Англійський спадковий дворянський титул, що надається королем аристократам, а також особа, що має цей титул. 2) Член верхньої палати англійського парламенту. Палата лордів … Український тлумачний словник